Comic Con Ukraine. Століття чеського коміксу (фото)

Comic Con Ukraine-2018

Comic Con Ukraine-2018

У Києві 22-23 вересня відбувся всеукраїнський фестиваль поп-культури Comic Con Ukraine. Протягом двох днів усі любителі коміксів, фантастики, фентезі, аніме, віртуальної реальності та ігрової індустрії могли поринути у світ своїх улюблених героїв і навіть перевтілитися в них. Окрім розваг та позитивних емоцій від одного тільки споглядання косплей-шоу Comic Con Ukraine, шанувальники мальованих історій могли потрапити на виставки коміксів «Озвірілий! Анатолій Василенко – батько українського коміксу» та «Тим часом в іншому місці…/Століття чеського коміксу», котра була присвячена історії коміксу бувшої Чехословаччини та вже сучасної Чехії.

Ми всі багато чули про американський Comic Con, зокрема, в одному з найпопулярніших серіалів «Теорія великого вибуху» і мали таке-сяке уявлення про цей фестиваль. Менше про те, наскільки він популярний у світі, адже  проходить чи не в усіх країнах. Приміром, у Словаччині, а саме в Банській Бистриці, збираються фанати «світу фантазій» на BBCon. А в Чехії влаштовують низку свят: окремо фестивалі аніме та манго, класичний Comic Con і фестивалі коміксів.11

Та мені вперше довелося побувати на такому заході в нас у Києві. Різноманіттям костюмів і представленням героїв сподобалися та приємно вразили косплей-шоу, а також Зона коміксів. Остання виявилася доволі цікавою та інформативною. Просто в режимі нон-стоп там проходили презентації видавництв, що спеціалізуються на коміксах, зустрічі з авторами та художниками найпопулярніших українських коміксів. Також тут були представлені експозиції двох виставок. Перша – це «Озвірілий!», присвячена Анатолію Василенку – «озвірілому художнику» (як він сам себе називає), креативному мозку легендарного гумористичного журналу «Перець» та дотепнику з «дитиною в серці», який малює комікси від початку 1960-х років і до сьогодні.

Друга – це «Тим часом в іншому місці…/Століття чеського коміксу», організована Чеським центром, і присвячена історії чеського коміксу (та зображенні історії в коміксі). Крім того, шанувальники коміксів мали нагоду поспілкуватися з кураторами та редакторами цієї виставки Павелом Коржінеком і Томашем Прокупеком, а також прослухати їхню лекцію «Після 2000 року – Переміни у коміксі в Чеській Республіці».

Тим часом в іншому місці… — цими словами творці коміксів попереджають своїх читачів про те, що у пропонованій розповіді настає певний перелом — дещо змінилося, щось відтепер буде по-іншому. Адже зовсім не кожну історію — байдуже, цілком вигадану чи засновану на правдивому історичному підґрунті — можна без суттєвих втрат передати лише з однієї точки зору.

Коротко про історію чехословацького коміксу

Сучасний чеський комікс вирушив до свого читача/глядача одночасно з появою спільної держави чехів і словаків. За сто років від досить несміливих починань у газетах («Кумедних витівок Франтіка Вовісека та цапа Бобеша» Йозефа Лади (1922р.), комікс подолав довгий шлях і численні перешкоди, які змушували сумніватися, чи він узагалі виживе. В цілому комікси Чехословаччини були дзеркалом тогочасного політичного та суспільного життя: утворилася держава Чехословаччина – створювалися комікси про історію та легенди її утворення. Почалася Друга світова війна – і в чеських коміксах з`явився образ війни. Після комуністичного перевороту 1948 року комікс почав витіснятися зі суспільного простору через те, що сприймався виразно західним, американським та імперіалістичним. У першій половині 50-х років настала вимушена «тиша» для коміксів. Празька весна посприяла короткотривалому відродженню коміксу (почали виходити «Прудкі стріли» та комікси Кая Саудека), однак наступ військ Варшавського договору перетворив його знову на безконфліктне чтиво для соціалістичної молоді. Будь-що інше «загниваюче» в ньому мало зникнути.

Мабуть, єдиними коміксовими темами, що не надто дошкуляли правлячим верхівкам, були хіба що подорожі всесвітом і екзотичними країнами, про «хлопчачі» пригоди (серія «Прудкі стріли» Ярослава Фоґлара та Яна Фішера), про пригоди гуртків і загонів, а також графічні історії для дітей про людиноподібних тварин («Пунті» 1935-1942р.р.; «Чотирилисник» з 1969р.). Останній скоро відсвяткує півстоліття свого існування, як найпоширеніша чеська серія коміксів усіх часів.  Та в будь-якому випадку, в усі історичні періоди Чехословаччини, комікс сприймався, передовсім, як продукт «загниваючого заходу».

Швейк Йозефа Лади, виставка "Тим часом в іншому місці.../Століття чеського коміксу"

“Швейк” Йозефа Лади, виставка “Тим часом в іншому місці…/Століття чеського коміксу”

Окремо потрібно згадати про бравого вояка Швейка, а точніше про відомого чеського художника Йозефа Ладу. Йозеф Лада відомий передовсім тим, що саме він ілюстрував славнозвісний роман «Пригоди бравого вояка Швейка» Ярослава Гашека. Бравий вояк Швейк з’явився у чеському коміксі дуже швидко: у 1923-1925 роках Йозеф Лада підготував газетну серію «Пригоди бравого вояка Швейка під час світової війни». Саме на базі коміксу народився канонічний візуальний образ цієї зірки чеського гумору та сатири.

Кінець 90-х у шанувальників чеського коміксу викликав смуток, часом і депресію, бо мальований серіал опинився у кризі. Автори змушені були звертатися до іншого напрямку діяльності – реклами, і коміксами займалися хіба що ентузіасти. Виняток – вже згадуваний «Чотирилисник», котрий завжди був комерційно успішним.

У 2000 році в чеському коміксі настав переломний момент, завдяки виникненню та популярності субкультурних платформ і аматорських часописів «Aargh!», «Pot», «Zkrat», підтримувані фанатами, в першу чергу, трилогії про Алоїса Небеля (2003-2005р.р.) Ярослава Рудіше та Яроміра 99 Швейдіка.

Сьогодення чеського коміксу: небачений розмах і розквіт

За словами кураторів виставки «Тим часом в іншому місці…», ситуація з коміксами докорінно почала змінюватися з 2000 року. Нині в Чеській Республіці діє декілька видавництв, що спеціалізуються тільки на коміксах, це не враховуючи звичайних видавництв, котрі раз у рік випускають один-два комікси. Для популяризації цього жанру організовуються конкурси коміксів, проводяться також конкурси для художників-студентів. Відбуваються виставки коміксів у престижних галереях. Ставлення до коміксу змінюється й у вишах, зокрема вводяться спеціалізовані курси, приміром, спеціальність «Дитячий комікс». Та й держава не стоїть осторонь – фінансово підтримує видання історичних коміксів, котрі мають свою немалу аудиторію, а також спеціалізованих видань, таких як двотомник «Історія розвитку Чехословацького коміксу», проведення виставок («Століття чеського коміксу»). Також перевидаються цілими альбомами комікси 30-х років XX століття. Цікавим є й те, що в радянські часи в Чехії публікувалися переважно комікси для дітей, сьогодні ж навпаки – переважно для дорослих.

З 2000 року в Чехії існують так звані коміксові інкубатори – платформи, що об’єднують творців коміксів. Вони видають щорічники, в яких публікуються короткі мальовані історії. Завдяки цим журналам можна простежити прогрес художників чи познайомитися з новими іменами.

«Наклади чеських коміксів з року в рік збільшуються. Це 200 публікацій щороку, левову частку яких становлять перекладні комікси. Та попри немалі наклади, чеські автори коміксів все ж таки змушені шукати додаткові джерела доходів (реклама, створення відеоігор)», – говорить  Павел Коржінек.

Сьогодні в Чехії все популярнішим стає так званий авторський коміксовий роман. Найбільший вплив на чеські мальовані історії мають звісно ж мейнстрімові американські та японські комікси. Нарівні з ними на чеському ринку також презентовані комікси Франції та Бельгії.

Томаш Прокупек: «Паралельно з перекладними коміксами існує, розвивається і чеський комікс. На відміну від закордонних, чеський комікс видається разом зі словацьким (через мовну схожість), крім того словацькі комікси друкуються у Чехії, бо в Словаччині ринок коміксу не так розвинутий, як у Чехії».

На думку Томаша Прокупека, серед чеських авторів з їх пізнаваним унікальним стилем слід виокремити Петра Чеха, котрий є прекрасним художником і автором практично віршованих текстів. «У нього дуже поетичні малюнки. Петр Чех – це альтернатива американським або франкомовним текстам», – переконаний Томаш. А Павел Коржінек присутнім у залі порекомендував Войтіха Машка, що характеризується своїми оригінальними зображеннями: автор цікавиться екзистенційною скрутою людини, у його малюнках присутнє специфічне бачення світу, чого точно немає в англомовних коміксах.

Тим часом в іншому місці.../Століття чеського коміксу

Тим часом в іншому місці…/Століття чеського коміксу

А що ж зі словацькими авторами та коміксами, запитаєте ви?

У колишній Чехословаччині функціонували дві відокремлені системи періодики – чеська та словацька. Та низка митців публікувалася в обох частинах федерації. З розпадом спільної держави ситуація дещо змінилася. Оскільки ринок коміксу в Словаччині практично не розвинутий, а чеський значно сильніший, то відповідно він  притягував і притягує  словацьких художників. Деякі з них змогли заявити про себе окремими альбомами коміксу чеською мовою й витримати порівняння своєї творчості з чеськими колегами. Найяскравішим словацьким митцем, який діє у Чеській Республіці, є Бранко Єлінек. На мистецьку сцену вийшов із трилогією «Oskar Ed» (2003-2006р.р.), наступним його доробком є комікс «Оскар Ед: Моя найбільша мрія» (2016р.).

Ще одним словацьким автором, що публікується на території Чехії, є Мікулаш Подпроцький. Подпроцький дебютував також чеською – чорно-білим графічним романом «Дикий край» (2013р.), «Дикий край-2» (2017р.).

Третім словацьким митцем, який закріпився в Чеській Республіці, є Ян Ластомірський, відомий своїми короткими оповідями та серіями антологій. Його альбомним дебютом має бути «Стаття два», запланована на 2018 рік.

Серед інших словацьких авторів коміксу, які діють на чеській сцені, варті згадки Мартін Ґрох, Мартін Лацко, Міхаела Хмелічкова.

Чи існує відмінність між чеськими та словацькими коміксами?

Павел Коржінек, куратор і редактор виставки «Тим часом в іншому місці…»: «Важко відповісти на це запитання, бо до 1990 року, з огляду на історичні події, чехословацькі комікси перетиналися і розвивалися одночасно. Зараз у Словаччині комікси на стадії розвитку і набуття певної популярності. Словацькі автори та художники, аби стати більш популярними, їдуть до Чехії. Словацькі комікси розвиваються саме в Чехії, що звучить досить парадоксально. Суто словацьких коміксів виходить мало, 1-2 в рік, і виокремити їх від чеських важко, бо переважно вони наслідують чеський стиль».

Як бачимо, й в Україні, й у Чехії, і в Словаччині ринок коміксу починає оживати та заживати поступової популярності, повільно, та все ж впевнено, знаходить своїх читачів.

Навіть якщо ви не зачитуєтеся коміксами та книжками фантастів, не граєте у відеоігри, не дивитеся аніме, все одно завітайте хоча б раз на фестиваль Comic Con Ukraine – і вас точно поглине світ фантазії!

***

Павел Коржінек (1981 р. н., Чеська Липа) — випускник факультету філософії Карлового університету за спеціальністю «Чеська мова та література», де отримав ступінь магістра (2006 р.) та доктора наук (2015 р.). Працює за спеціальністю в Інституті чеської літератури АН Чеської Республіки, працює  також теоретиком коміксу, істориком та публіцистом. У 2010 – 2012 рр. був головним виконавцем грантового проекту «ГАЧР комікс: від історії до теорії», головними результатами якого стали двотомне видання «Історія чехословацького коміксу XX століття» («Акрополіс», 2015 р.), підготоване у співпраці з Томашом Прокупеком, Мартіном Форетом і Міхалом Ярешом, та вступна монографія «У панелях та хмаринках: Глави з теорії коміксу» (у співпраці з Мартіном Форетом і Міхалом Ярешом). Працював куратором та редактором у виставкових проектах «Сигнали з невідомого. Чеський комікс 1922-2012 рр.» (Брно – Прага – Пардубіце, 2012-2013 рр.) та «100 Years of Czech Comics» (Токіо, 2017 р.). Павел Коржінек —  член Центру вивчення коміксів Інституту чеської літератури при Академії наук Чеської Республіки та член філософського факультету Університету  Палацького. Викладав на курсах історію та теорію вітчизняного коміксу при філософському факультеті Карлового університету та філософському факультеті Університету Масарика. Павел Коржінек готує рецензії для двотижневика «А2» про сучасний комікс та актуальну перекладну прозу. Зараз разом з Луцією Коржінковою закінчує монографію про часопис та серію коміксів «Пунтя».
 Томаш Прокупек (1975 р. н., Валашске Мезіржічі) – займається історією та сучасністю середньоєвропейського коміксу. Працює за спеціальністю на філософському факультеті Університету Палацького в Оломоуці та куратором у Моравському обласному музеї у Брно. Співавтор публікації «Історія чехословацького коміксу ХХ століття» (із Павелом Коржінком, Мартіном Форетом та Міхалом Ярешом, «Акрополіс», 2015 р.) та «До коміксу: формування чеського мальованого серіалу у другій половині XIX століття» (з Мартіном Форетом, «Акрополіс», 2016 р.). Був куратором на виставкових проектах «Сигнали з невідомості. Чеський комікс 1922-2012 рр.» (Брно-Прага-Пардубіце, 2012-2013 рр.) та «100 Years of Czech Comics» (Токіо, 2017 р.). Самостійно організував виставки «Покоління нульових. Нова хвиля чеського та словацького коміксу» (Брно-Прага-Париж-Стокгольм, 2007-2009 рр.) та «Муравлик Ферта і його творець Онджей Секора» (Париж-Варшава, 2017 р.). Томаш є членом Центру вивчення коміксу в Інституті чеської літератури при Академії наук Чеської Республіки, працює на  філософському факультеті Університету Палацького, а також є редактором ревю коміксів у часописі «AARGH».
За матеріалами Чеського центру

Матеріал підготувала Ірина Пушкар

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Архіви
Категорії