МАЧ-2019: українські автори в Кошицях
foto: МАЧ-2019
Від 5 липня і аж до 4 серпня у таких містах як Брно – Острава – Кошице – Вроцлав – Львів триватиме один з найбільших транскордонних фестивалів Центрально-Східної Європи – Місяць авторських читань. У ході цього фестивалю до словацького міста Кошице завітають українські майстри пера: Петро Яценко, Мирослав Лаюк, Катерина Калитко, Володимир Рафєєнко, Артем Полежака та Іван Семесюк. Читання українських авторів відбуватимуться у Бібліотеці для молоді (вул. Кукучінова 2), початок о 18:00.
Програма авторських читань гостей з України в місті Кошице:
09.07 Петро Яценко
Письменник, журналіст, викладач креативного письма. Народився й виріс у Львові (і багато пише саме про рідне місто); працює натомість у сфері ІТ. Лауреат всеукраїнських літературних конкурсів «Нові автори», «Смолоскип». Стипендіат програм Gaude Polonia та Bank Austria Literaris. Автор восьми книг прози. Твори перекладені німецькою та польською. У грудні 2018 р. отримав у Львові Премію міста літератури ЮНЕСКО за роман «Нечуй. Немов. Небач». Каже, що до роботи над книгою застосував технології «ощадливого стартапу»: мав постійний зворотний зв’язок із майбутніми читачами. Разом з дружиною, дитячою письменницею Галиною Ткачук, розробив курс «Програмуємо… страшні історії» для молодших школярів, де діти можуть вивчати програмування та креативне письмо водночас.
10.07 Мирослав Лаюк
Народився на Прикарпатті (1990 р.), мешкає в Києві. Автор поетичних книжок «Осоте!» (2013), «Метрофобія» (2015), «Троянда» (2019) та романів «Баборня»(2016) і «Світ не створений» (2018). Лауреат премій «Літакцент року», «Смолоскип», «Коронація слова» тощо. Сатиричний сімейний роман «Баборня» увійшов до короткого списку Книги року ВВС 2016. Вірші Мирослава опубліковані англійською, азербайджанською, вірменською, литовською, польською, російською, чеською та іншими мовами. «Я мислю поета як людину унікальну, таку, яка постійно рятує світ», – твердить Мирослав Лаюк. Окрім іншого, молодий письменник веде авторські радіопрограми на Old Fashioned Radio – «ЧИТвер»та «Слова», та навчається на PhD-програмі «Філософія і література» університету «Києво-Могилянська академія».
19.07 Катерина Калитко
Письменниця і перекладачка, живе у Вінниці та Сараєво. Авторка семи збірок поезій та двох книжок короткої прози «М.істерія» (2007) та «Земля Загублених, або маленькі страшні казки» (2017). Лауреатка численних конкурсів та літературних премій («Благовіст», «Літакцент року», Книга року ВВС). Стипендіатка програми CEI Fellowship for Writers in Residence 2015. Лауреатка фестивалю короткої прози Imbiero Vakarai 2016, міжнародної премії Vilenica Crystal 2016, літературної премії імені Джозефа Конрада-Коженьовського у 2017 році, премії Women in Arts 2019. Тексти перекладені англійською, німецькою, польською, вірменською, литовською, словенською, сербською, італійською, івритом. Поезія Катерини Калитко має силу і потужність великого епосу, а її проза говорить до читачів особливою, символічною і первинною мовою. Тексти Калитко виростають з прадавніх глибин, де звичні формальності і жанрові розрізнення були ще недоречними, а центральною віссю оповіді була її сила. Перекладає з балканських мов, досліджує сучасну літературу Боснії і Герцеговини. За свої переклади нагороджена премією часопису «Кур’єр Кривбасу» та перекладацькою премією METAPHORA.
20.07 Володимир Рафєєнко
Народився і виріс у Донецьку, вивчав російську філологію і культурологію, і довго вважався російським письменником. Втім, після 2014 переїхав у Київ, долучився до українського літпроцесу. У 2017 українською перекладено книги прози «Довгі часи» та «Мала книжка прощань». У 2019 видав свій перший роман українською «Мондегрін (пісні про смерть та любов)»; мову вивчив самостійно з нуля після 2014 року.
Публікуватися почав ще в 90-і роки в періодичних виданнях. Видав три поетичні збірки і сім романів. Проза неодноразово входила до номінантів та переможців Російської премії – роман «Демон Декарта» отримав головну нагороду 2013 року. У 2018 за роман «Довгі часи» отримав Вишеградську літературну премію Східного партнерства. Проза Рафєєнка – це інтелектуальна література, насичена фантасмагоричними образами і сюжетами, явними і прихованими алюзіями на відомі тексти. Часом його називають «магічним постмодерністом» – зважаючи на інтертекстуальність та насиченість його прози.
21.07 Артем Полежака та Іван Семесюк
Полежака – архітектор за освітою, колишній харківський квн-щик – увірвався у літпроцес 2000-х як успішний поет-слемер. Його сатиричні вірші люблять найширші глядацькі кола, та й активна громадянська позиція забезпечила молодому автору справді народну популярність. З початком російської агресії на сході України Полежака регулярно приєднується до різноманітних арт-десантів і виступає перед військовими. Його вірш «Репортаж» («…Господін Кісєльов, в Кієвє страшно…») став неофіційним сатиричним гімном Євромайдану. Автор двох поетичних збірок «Стіхи о жизні» та «Навісні пісні». У 2011 з гуртом «Барабас» випустив CD «Весна, Любов, Полежака»; після всеукраїнського туру колектив саморозпустився. Вірші Полежаки натомість стали піснями для різних українських гуртів. Лауреат Міжнародної літературної премії ім. Олеся Ульяненка за порно-поему «Jenna». Переможець конкурсу «Стоп цензурі! – 2014».
Семесюк – український художник, письменник, поет, музикант, культурний діяч. За фахом – скульптор, за родом діяльності – культурний революціонер. У 2008-2013 рр. очолював творчу групу Союз Вільних Художників, в межах якої виник і отримав розголос мистецько-культурний проект Жлоб-арт. Вважається одним із засновників Жлоб-Арту, що детально фіксував та досліджував соціальне явище як жлобства. Від початку Революції Гідності був одним з активних учасників «Мистецького Барбакану» – майданчика для творчих революціонерів. У 2016 році заснував музичний гурт «Пирятин», у 2018 вийшов дебютний альбом. У видавництві «Люта справа» вийшли обидві книжки Семесюка: експериментальний «Щоденник Україножера» (2014) про агроельфів та оркочухонців в уявній Піднебесній Наддніпрянській Імперії, та «Еволюція або смерть! Пригоди павіана Томаса» (2015), що дістала Премію імені Олеся Ульяненка. Книжку цілком присвячено українським культурним кодам та фобіям. Як зазначає сам автор, її написано в жанрі агромістичного реалізму.
Залишити відповідь