Катаріна Куцбелова про творчість і літературні премії Словаччини

Катаріна Куцбелова, photo: МАЧ-2021

Триває найбільший літературний фестиваль Місяць авторських читань. Почесною гостею МАЧ-2021 стала Словаччина. Українські читачі та видавці вже мали нагоду познайомитися з трьома авторками зі Словаччини: Марією Ференчуговою, Марією Модровіч та Іванною Ґібовою.

Наступною гостею МАЧ-2021 є авторка чотирьох поетичних збірок, культурна менеджерка та співзасновниця (а до 2012 року керівник) премії Anasoft litera – Катаріна Куцбелова. Я не могла проґавити таку можливість і не поспілкуватися з пані Катаріною напередодні її online-зустрічі з українськими поціновувачами літератури, котра відбудеться 12 липня на Фейсбук-сторінці МАЧ о 20:00.

Катаріна Куцбелова народилася в 1979 році в Банській Бистриці. Закінчивши курс сценарної майстерності та драматургії в Академії виконавських мистецтв у Братиславі, присвятила себе написанню віршів, які склали чотири поетичні збірки: «Duály», «Šport», «Malé veľké mesto», «Vie, čo urobí», остання вийшла в українському перекладі («Знає, що зробить»). Зі своєю прозовою книжкою «Čepiec» потрапила у фінальну десятку престижної літературної премії Anasoft litera. Твори Катаріни Куцбелової перекладені більш ніж на десяток мов та опубліковані в декількох поетичних антологіях за межами Словаччини.

Пані Катаріно, зрозуміло, що література посідає у вашому житті визначальне місце, причому ви тут виступаєте, так би мовити, у двох іпостасях.   

Це моя робота, бо і все моє дотеперішнє життя працювала культурною менеджеркою в літературі на різних посадах у багатоманітних проєктах. Окрім цього, я ще й авторка, й у вільний час навіть встигаю читати книжки. Втім, зараз я намагаюся поступово влаштувати своє життя так, щоби відмовитись, принаймні, від участі в проєктах, цілком зосередившись на писанні.

Що для вас є пріоритетним: проза чи поезія? І що вас найдужче надихає на написання?

Не ставлю собі цього запитання, я, мабуть, неоднозначна авторка, так би мовити, двох жанрів. У випадку з прозою пусковим механізмом для мого натхнення стають людські історії, рішення, яких я не знаю, котрі прагну зрозуміти, і часто запитую “але чому?”. Я намагаюся відшукувати відповіді у різних взаємозв’язках, історичного чи соціального контексту, хоча можна сказати, що я, мабуть, авторка, для якої у створенні та формуванні історій, зображенні персонажів більш важливим є соціальний контекст. Утім, він виявляється і в поезії.

Розкажіть про свій досвід співзасновниці літературної премії Anasoft litera, якою була мета її створення?

Це був період, коли подібні літературні премії поступово почали з’являтися в центральноєвропейському контексті. Літературна премія – це свого роду оцінка, дискусія, певний орієнтир для іноземних читачів, так би мовити, певне домашнє завдання, яке вітчизняне літературне середовище має виконати. Незалежно від того, результат є чи його немає, це здоровий процес. Більше того, культурне середовище в Центральній, Східній та Південно-Східній Європі на той час було і залишається явно політично детермінованим. Простіше кажучи, досі існує боротьба між демократично налаштованими таборами та тими, хто дотримується протилежних поглядів, кого демократичні цінності не влаштовують. Це сильно спотворює культуру та суспільство. У Словаччині це гарно ілюструє велика кількість спеціалізованих письменницьких спілок, хоча всі вони однаково зацікавлені в створенні кращих умов для письменників, але вони є політично непослідовними, і їх взаємна політично зумовлена ворожнеча паралізує, передусім їх же, у виконанні головної місії.

Звичайною справою також стало те, що державні установи в галузі культури, які ми зараз можемо спостерігати, наприклад, у Польщі та Угорщині, дають відносно спотворену картину власної культури, п’ятнадцять років тому це відбувалося і в Словаччині.

Коли ми засновували Anasoft litera, то хотіли, щоби премію не можна було поставити під сумнів, щоб вона була поза політикою. Нам важливо було мати такий склад журі, який би постійно змінювався, та отримувати фінансування з кількох джерел, що гарантувало би її неупередженість у мінливих політичних та економічних умовах. Незмінним залишається статут премії, який, навпаки, змінюється лише мінімально, навіть у ситуації, коли нагородою керує вже третя директорка.

На які літературні нагороди Словаччини, на вашу думку, українським видавництвам варто орієнтуватися?

Надійними джерелами є Anasoft litera, премія Фонду Татра банку за літературу (Cena Nadácie Tatra banky za literatúru), премія імені Домініка Татарки (Cena Dominika Tatarku), премія імені Яна Йоганідеса (Cena Jána Johanidesa), Panta Rhei Awards (переможця цієї категорії обирає експертне журі, інші категорії – це найбільш комерційно успішні книжки), та номінації на «Книгу року» за версією місячника «Knižná Revue» (номінації – це результат експертного відбору, а переможці – лідери читацьких симпатій), нагорода за поезію «Zlatá vlna», до 2019 року також «Книга року» в щоденній газеті «Pravda», яку тоді проводила журналістка, а в даний час головна редакторка видання «Knižná Revue» Тіна Чорна (Tina Čorná). Ще є премія Європейського Союзу з літератури, яка має національне журі. Спостерігаючи за цими преміями, можна отримати доволі вичерпну картину сучасної словацької літератури.

Як би ви описали фестиваль Місяць авторських читань?

Мені дуже подобається організаційна команда з Брно та видавництва «Větrné mlýny». Місяць авторських читань – це цілком винятковий проєкт у європейському контексті, навіть тим, що до нього входить також Україна. На мою думку, це проєкт значення та своєрідність якого будуть повністю усвідомлені через багато років. Я захоплююсь Петром Мінаржіком та Ренатою Обадалковою, котрі щороку організовують фестиваль в такому масштабі та водночас настільки якісно.

Організатори МАЧ-2021: Мистецька рада «Діалог», Видавництво «Вітряні млини».

Фестиваль підтримують: Львівська міська рада, Львів – Місто літератури ЮНЕСКО, Палац культури ім. Гната Хоткевича, Чеський центр у Києві, Український Інститут, Літературно-інформаційний центр (Братислава), Посольство Республіки Словаччина в Україні.

Розмовляла Ірина Пушкар

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Катаріна Куцбелова в українському перекладі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Архіви
Категорії