Книжка «My sme tí, na ktorých sme čakali» удостоєна Премії імені Домініка Татарки

Лауреатом ще однієї  престижної літературної премії Словаччини – Премії імені Домініка Татарки – стала книжка «My sme tí, na ktorých sme čakali» (Artforum, 2018). «My sme tí, na ktorých sme čakali» – це збірка промов, що лунали в Братиславі під час мітингів у пам’ять про вбитого журналіста Яна Куц’яка та його подруги. Книжку написав колектив авторів – активісти та організатори руху «За порядну Словаччину/Za slušné Slovensko».

Премія імені Домініка Татарки присуджується авторові за видатний твір, який відповідає гуманістичним традиціям словацької культури й опирається на духовну спадщину відомого письменника, дисидента Домініка Татарки (1913-1989р.р.). Домінік Татарка переслідувався комуністичним режимом за свою безкомпромісну позицію і за те, що засуджував окупацію Чехословаччини у 1968 році. Через це письменник практично 20 років був поза суспільним життям країни та не мав права публікуватися.

Премія імені Домініка Татарки присуджується з 1995 року. Лауреатом цієї премії автор може стати лише раз за життя. З 2000 року головним організатором вручення цієї премії є Консервативний інститут імені Мілана Растіслава Штефаніка.

foto: startlab.sk

Лауреати Премії імені Домініка Татарки:

• 2018 – Kolektív Autorov “My sme tí, na ktorých sme čakali”
• 2017 – Martin M. Šimečka “Medzi Slovákmi”
• 2016 – Alexander Balogh “Ján Langoš – Strážca pamäti”; Ján Štrasser “František Mikloško – Rozhovory o dobe a ľuďoch”
• 2015 – Irena Brežná “Nevďačná cudzinka”
• 2014 – Ľubomír Longauer  “Vyzliekanie z kroja”
• 2013 – Martin Bútora, Grigorij Mesežnikov, Zora Bútorová, Miroslav Kollár  “Odkiaľ a Kam. Dvadsať rokov samostatnosti“; Mile Haugovej  “Tvrdé drevo detstva”
• 2012 – Oleg Pastier  “Za ozvenou tichých hlasov II”
• 2011 – Monogramista T. D. (DEZIDER TÓTH), “Nie som autor, som metafora”
• 2010 – Iva Mojžišová  “Giacomettiho smiech?”
• 2009 – Juraj Mojžiš  “Voľným okom II”
• 2008 – Ján Buzássy  “Bystruška” (zb. básní); Mikuláš Huba  “Ideál – skutočnosť – mýtus. Príbeh bratislavského ochranárstva”
• 2007 – Milan Lasica  “Bodka”; Jozef Jablonický “Samizdat o disente”
• 2006 – Kornel Földvári  “O karikatúre”
• 2005 – Tomáš Janovic “Maj ma rád”
• 2004 – Stanislav Rakús “Nenapísaný román”
• 2003 – Rudolf Fila “Cestou”
• 2002 – Katalin Vadkerty “Maďarská otázka v Československu 1945 – 1948”; Ján Johanides “Nepriestrelná žena”
• 2001 – František Mikloško, Gabriela Smolíková, Peter Smolík  “Zločiny komunizmu na Slovensku 1948 – 1989”
• 2000 – Dušan Dušek  “Pešo do neba”
• 1999 – Ľubomír Lipták  “Storočie dlhšie ako sto rokov”
• 1998 – Pavel Hrúz  “Hore pupkom, pupkom sveta”
• 1997 – Ivan Štrpka  “Bábky kratšie o hlavu”
• 1996 – Pavel Vilikovský  “Krutý strojvodca”
• 1995 – Ivan Kadlečík “Hlavolamy”
• 1994 – Milan Hamada “Sizyfovský údel”

Джерело: Консервативний інститут імені Мілана Растіслава Штефаніка

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Фіцо не розуміє, як за 5 днів можна було організувати марш. Ми запитали в організаторки Кароліни Фарської