нелюбо
Коли я пишу, то втрачаю гальма – Міло Янач про алкоголь і наркотики
Жити й бути не таким, як усі, а таким, як хочеться, хай навіть якщо це суперечить соціальним і моральним нормам. Так одним реченням можна схарактеризувати книжку словацького автора Міло Янача «Любо, нелюбо». З іронією та гумором він відкриває нам світ з-поза барної стійки кнайпи у маленькому містечку на сході Словаччини, ділиться власним досвідом, а також почутим і побаченим на робочому місці. Ця книжка спочатку з’явилася як дописи на Facebook-сторінці автора, котрі з часом переросли в повноцінну книжку.
Розмову з Міло Яначем про те, як алкоголь та ставлення до легких наркотиків характеризує сучасних словаків читайте на Читомо.
Пияки, корчма й трохи провінційної Словаччини
У тернопільському видавництві “НК-Богдан” вийшла друком книжка словацького автора Міло Янача «Любо, нелюбо». «Любо, нелюбо» – дебютна книжка Міло Янача, котра відразу ж потрапила у фінальну п’ятірку однієї з найпрестижніших літературних премій Словаччини – ANASOFT LITERA. А також була визнана книжкою року за голосуванням читачів у рамках конкурсу премії ANASOFT LITERA.
АНОТАЦІЯ. Дрібні містечка творять свою особливу міфологію, багату і яскраву. Авторові повісті вдалося вихопити такий міф про короткотривале існування леґендарної кнайпи на околиці його рідної Ґельниці у провінційній Словаччині та переповісти історію так несподівано й цікаво, що годі відірватися від читання. Трохи сатири, трохи пияцької бувальщини, а трохи соціальних негараздів складають долю загубленого в собі головного персонажа.
Continue readingАрхіви
Категорії