Жити й бути не таким, як усі, а таким, як хочеться, хай навіть якщо це суперечить соціальним і моральним нормам. Так одним реченням можна схарактеризувати книжку словацького автора Міло Янача «Любо, нелюбо». З іронією та гумором він відкриває нам світ з-поза барної стійки кнайпи у маленькому містечку на сході Словаччини, ділиться власним досвідом, а також почутим і побаченим на робочому місці. Ця книжка спочатку з’явилася як дописи на Facebook-сторінці автора, котрі з часом переросли в повноцінну книжку.

Розмову з Міло Яначем про те, як алкоголь та ставлення до легких наркотиків характеризує сучасних словаків читайте на Читомо.

У тернопільському видавництві “НК-Богдан” вийшла друком книжка словацького автора Міло Янача «Любо, нелюбо». «Любо, нелюбо» – дебютна книжка Міло Янача, котра відразу ж потрапила у фінальну п’ятірку однієї з найпрестижніших літературних премій Словаччини – ANASOFT LITERA. А також була визнана книжкою року за голосуванням читачів у рамках конкурсу премії ANASOFT LITERA.

АНОТАЦІЯ. Дрібні містечка творять свою особливу міфологію, багату і яскраву. Авторові повісті вдалося вихопити такий міф про короткотривале існування леґендарної кнайпи на околиці його рідної Ґельниці у провінційній Словаччині та переповісти історію так несподівано й цікаво, що годі відірватися від читання. Трохи сатири, трохи пияцької бувальщини, а трохи соціальних негараздів складають долю загубленого в собі головного персонажа.

Міло Янач/Томаш Гучко/Александра Салмела, collage ©Ukrajina-Slovensko

Триває один з найцікавіших літературних фестивалів – Місяць авторських читань. МАЧ – найбільший транскордонний фестиваль Центрально-Східної Європи, в якому беруть участь літератори та літераторки з Чехії, Словаччини, Польщі, України та Румунії – почесної гості МАЧ-2019. Фестиваль відбувається протягом липня у п’яти містах: Брно – Острава – Кошице – Вроцлав – Львів.

Із цьогорічними гостями зі Словаччини хочеться поговорити про імідж України, адже цікаво, що про нас говорять і думають пересічні словаки. Тож я поцікавилася у Міло Янача, Томаша Гучко й Александри Салмели, які вони чули фейкові новини й стереотипи про Україну, й котрі з них розвіялися, як тільки вони побували тут? Що на них справило найбільше враження під час фестивалю МАЧ? Continue reading →