АНОНС! Петер Репка та Балла – останні словацькі гості МАЧ-2021

Петер Репка, photo: МАЧ

Добігає кінця найбільший літературний фестиваль Місяць авторських читань-2021. Словацьку програму цьогорічного фестивалю МАЧ закривають online-зустрічі з Петером Репкою (26 липня о 20:00) та Баллою (28 липня о 20:00), які відбуватимуться на Фейсбук-сторінці МАЧ.

Петер Репка про себе

Я трохи дивний випадок. Половину життя я провів у Словаччині, другу – у Німеччині. А з 1972 року я подорожував туди-сюди. Зараз я читаю біографію Т. С. Еліота – уродженого американця, який приїхав до Англії у віці 24 років і хотів стати англійцем. Він поводився по-англійськи, одягався… Але йому це ніколи не вдавалося на сто відсотків. Він придумав термін “одомашнений іноземець”, яким себе називав.

Мені здається, я теж такий одомашнений іноземець. У Німеччині, певним чином і в Словаччині. Мені ніколи не хотілося емігрувати. Я навіть не емігрував. Я поїхав до своєї дружини на законних підставах, тож у мене ніколи навіть не виникало сентиментальних почуттів, що я десь осторонь. /джерело LIC

Коротко про автора

Петер Репка/Peter Repka народився в 1944 році в Братиславі. Закінчивши Словацький технологічний університет у Братиславі, він працював до 1970 року редактором журналу «Mladá tvorba». У 1973 році переїхав до Німеччини, де займався підприємницькою діяльністю. Разом з І. Лаучеком і П.Штрпкою належить до поетичної групи «Osamelí bežci». Після віршів, опублікованих у журналах, Петер Репка дебютував в альманасі молодої поезії. Автор поетичних збірок «Sliepka v katedrále» (1969), «Že-lez-ni-ce» (1992), «Priateľka púšť» (1996), «Karneval v kláštore» (2002) і «Relikvie anjelov» (2006); автор репортажу «Vstaň a choď» (1998). Підбірка його віршів була опублікована в 2005 році під назвою «Básne». Книга «Chvála zápisníku» (2011) містить примітки до блокнотів, діалоги, спостереження, листівки, звіти та різні інші тексти. Як прозаїк дебютував збіркою мемуарних оповідань «Spätné zrkadlo» (2012). «Šprint na doraz. Dych z plných pľúc» – остання книга автора. «Це такі дотичні до Петрового життя речі, які нам дано для формулювання і формування». (Іван Штрпка)

Балла, photo: МАЧ

Балла про творчість

… останнім часом це трохи змінюється, секретів і шифрів, здається, поменшало. Хтозна, чи це добре. Словом, у «Veľkej láske» немає жодної великої таємниці. Здається, нарешті мене попросили зацікавити нових читачів, що не означає, що я не хочу одночасно зацікавлювати вже існуючих. Я їм багато чим завдячую, не хочу їх втратити, але, зокрема, не хотів би втратити й себе, певну спадкоємність, внутрішній зв’язок та когерентність, я просто підходжу до написання трохи інакше, результатом повинно стати більше ясності… /джерело LIC

Коротко про автора

Балла (повне ім’я Владімір Балла)/Vladimír Balla народився в 1967 році в Нових Замках. Випускник Економічного університету в Братиславі. Владімір Балла дебютував новелою прози «Leptokaria» (1996), в якій переважає абсурдна атмосфера та теми сенсу людського існування. Наступного року автор став лауреатом конкурсу «Poviedka», після чого вийшло кілька прозових книжок. Важливою роботою є його експериментальний роман «V mene otca» (2011), який зображає життя чоловіка пенсійного віку. За книгу отримав нагороду «Anasoft literа» та премію Фонду «Tatra bank» за мистецтво в категорії літератури. Далі виходили інші успішні книги, такі як «Veľká láska» (2015) або «Je mŕtvy» (2018). Книжки Балли перекладено українською («Іменем батька»), грецькою, чеською, болгарською, хорватською, німецькою, англійською, французькою, румунською, угорською, польською мовами.

Детальніше ознайомитися з програмою МАЧ-2021 можна на сайті фестивалю.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Балла «Іменем батька»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Архіви
Категорії